Зросли загрози від вибухонебезпечних предметів. Найчастіше жертвами розкиданих мін стають діти. Часто вони навіть не усвідомлюють небезпеку, яку становлять ці предмети.    

     Міни, боєприпаси різного типу, їхні уламки, розтяжки можуть завдати непоправної шкоди та навіть відібрати життя, а тому так важливо навчити дітей правил безпечної поведінки з цими вибуховими предметами. 

    Головне, що варто навчити дітей, - це:

* Дивитися під ноги.

* Не підіймати покинуті предмети із землі.

* Не наближатися до підозрілих предметів, боєприпасія, їхніх уламків, військової техніки.

* Якщо побачили небезпечний предмет, телефонуйте 101

     Прості поради:

Щоб розмова була комфортною та ефективною виберіть час, коли дитина не зайнята грою чи мультфільмом.

Скажіть, що зараз ви вивчаєте щось абсолютно нове і дуже важливе, і попросіть дитину допомогти вам запамятати цю інформацію.

На картинці ви бачите фугасну протипіхотну міну. Покажить це зображення дитині і запитайте, чи знає дитина, що це. Скажіть, що це міна.

Спочатку краще показати ілюстрацію, а наступного разу можна показати реальне фото. Запитайте дитину, на що їй схожий цей предмет. Вислухайте дитину, поділіться своїми варіантами та скажіть, що хоч нам це нагадує красивого метелика, це дуже небезпечна міна. Вона невелика, розміром як долоня, може бути зеленою або коричневою. Ця міна може вибухнути, якщо до неї хтось доторкнеться, або навіть сама по собі - раптово. Тому наближатися до такого поганого "метелика" дуже небезпечно. Ця міна може сховатись у траві, біля кущів чи під будинком у тих містах, де була війна. Ось чому треба бути дуже уважним - НЕ ПІДХОДЬ, НЕ ЧІПАЙ, обережно відійди і повідом про знахідку когось із дорослих. Вони зателефонують за номером 101 і рятувальники неодмінно приїдуть, щоб знешкодити міну і знову зробити це місце безпечним.

   Дуже важливо пояснювати дітям, що крім вибухонебезпечних предметів, таких як різні види снарядів та мін, є ще предмети, які замасковані під речі щоденного вжитку. Вони дуже небезпечні та мають підозрілий вигляд.

  Важливо навчати малечу заходів безпеки та пояснювати, що у разі виявлення підозрілого та "незрозумілого" предмета - ЗАБОРОНЕНО його торкатися.

                                             ПРОФІЛАКТИКА ДИТЯЧОГО ТРАВМАТИЗМУ

                                                      ДИТЯЧИЙ ТРАВМАТИЗМ: ЯК УБЕРЕГТИ ДИТИНУ?

  Дитячий травматизм здається неминучим злом, особливо в літній період - на канікулах важко контролювати дитину і захищати її від небезпек.

   Дитячий травматизм поширений куди більше, ніж травматизм дорослих, і це не дивно. Діти дуже допитливі, намагаються активно пізнавати навколишній світ.  Але при цьому життєвих навичок у них ще мало, і вони не завжди уміють оцінити небезпеку ситуації. Тому дитячі травми, на жаль, не рідкість. 

   Дитячий травматизм умовно можна розділити на п ять  типів залежно від місця, де дитина може отримати травму:

1. Побутовий (травми, які виникають удома, у дворі, в дитячому саду);

2. Вуличний (в першу чергу транспортний, але також і не повязаний з транспортом;

3. Шкільний  (або в дитячому садочку);

4. Спортивний.

   Побутовий травматизм - найпоширеніший, і причина його в більшості випадків - неуважність батьків, які не залишають дитину без нагляду, але і залишають в доступних місцях небезпечні для дитини предмети, не закривають вікна і тому подібне.

                          ІСНУЄ І ІНША КЛАСИФІКАЦІЯ ДИТЯЧОГО ТРАВМАТИЗМУ  - ВІКОВА 

    У дітей кожного віку - свої особливості розвитку і поведінки, які і обумовлюють найбільш поширені типи травм.

    Так, в грудному віці (до року) дитячий травматизм найчастіше повязаний з заковтуванням сторонніх предметів. Дитина намагається пізнавати світ єдиним доступним йому способом - він чіпає руками предмети, що знаходяться в безпосередній близькості, і намагається тягнути їх в рот.   

     У віці від року до трьох дитина вчиться ходити і стає дуже рухливою. Тому до травм від заковтування предметів додаються травми, повязані з падінням (удари, переломи) травми від предметів, опіки, поразки струмом.

    Після трьох років допитливість росте, навколишній світ дитини більше не обмежується квартирою, тому вірогідність отримати травму збільшується.м   

  Потім дитина йде в школу, і батьки вже можуть контролювати його так, як раніше. Додається шкільний і спортивний дитячий травматизм.с

    Сплеск травматизму часто доводиться на підлітковий вік: в цей час дитячий травматизм обумовлений не лише цікавістю і невмінням оцінити небезпеку, але ще і бажанням покрасуватися перед ровесниками, бути не гірше, ніж інші, і безросудною сміливістю. 

                                                ПРОФІЛАКТИКА ДИТЯЧОГО ТРАВМАТИЗМУ

     Багатьох серйозних травм можна уникнути, якщо батьки і педагогічні працівники будуть уважно стежити за дітьми і піклуватися про те, щоб їхне оточення було безпечним.дорослі зобовязані попереджати можливі ризики і захищати дітей від них. Більшість травм, які діти отримують можна уникнути.

            ОСНОВНІ ВИДИ ТРАВМ, ЯКІ ДІТИ МОЖУТЬ ОТРИМАТИ ТА ЇХНІ ПРИЧИНИ:

   * опіки від гарячої плити, посуду, їжі, окропу, праски, інших електроприладів і відкритого вогню;

   * падіння з ліжка, вікна, столу і сходинок тощо;

   * задуха від дрібних предметів (монет, гудзиків, гайок тощо); 

   * отруєння побутовими хімічними речовинами (інсектицидами, миючими рідинами, відбілювачами та ін.);

   * ураження електричним струмом від несправних електроприладів, оголених проводів, від втикання голок, ножів і інших металевих предметів в розетки і настінну проводку.  

                    ІЗ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОСОБИСТОЇ БЕЗПЕКИ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

        ШАНОВНІ БАТЬКИ!    Ставтесь до ігор дітей з вогнем негативно. Роз яснюйте, що їх ігри, пов язані з вогнем можуть спричинити пожежу, загибель майна, загибель людей у вогні. 

      ШАНОВНІ БАТЬКИ!     Своїм прикладом навчайте дітей суворому виконанню протипожежних вимог. Пам ятайте, що приклад старших є для дітей кращим методом виховання.

     Сподіваємось, що ви з усією відповідальністю поставитесь до наших порад.

       У попередженні дорожньо-транспортного травматизму важливу роль відіграє робота дорослих з роз яснення дошкільникам правил дорожнього руху і прищеплення навичок дисциплінованості на вулицях і дорогах. 

     У період лісових в літній час батьки, повинні здійснювати суворий нагляд за дитиною, яка збирає квіти, гриби та трави, пробує їх. Не слід також забувати про ретельний контроль за використанням в їжу грибів, зібраних дітьми. Кожен дорослий, якому довірено здоров я дітей, повинен добро знати, який гриб взяти, а який викинути. Отже, для того щоб уникнути отруєння отруйними грибами, потрібно збирати тільки ті, які ви добре знаєте.  Слід пам ятати, що при будь-якому отруєнні грибами, навіть на перший погляд не важкий, необхідно негайно звертатися до лікаря. Але до приходу лікаря треба діяти швидко і рішуче. При отруєнні будь-яким з отруйних грибів слід постаратися вивести отруйні речовини з організму: прийняти проносне, промити шлунок розчином марганцевокислого калію. Постраждалий малюк повинен перебувати в ліжку, йому шкідливо ходити і сидіти. Будь-яке отруєння грибами супроводжує блювота і розлад кишечника, викликає зневоднення організму і болісну спрагу. Щоб полегшити стан хворої дитини, потрібно давати йому холодну, злегка підсолену воду, холодний чай, каву, молоко.Лікують отруєння грибами, як правило, тільки в лікарнях. Щоб лікарю легше було розібратися в причинах отруєння, залишки грибів треба зберегти для дослідження в лабораторії.