*

На виконання Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» та постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» (зі змінами) з метою упередження випадків вчинення домашнього насильства та жорстокого поводження з дітьми під час проведення на території Арцизького району карантину інформує про діючі «гарячі лінії», куди можна звернутися у випадку домашнього насильства (дзвінки є безкоштовними зі стаціонарних та мобільних телефонів, анонімними  та конфідеційними, а саме:

v  Державний кол-центр з питань запобігання домашньому насильству 15-47, працює цілодобово;

v   Національна «гаряча лінія» з питань запобігання домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації 0-800-500-335, або з мобільного 116 123, працює цілодобово;

v  Дитяча «гаряча лінія» 0-800-500-225, 116-111 з мобільного;

v  Урядовий кол-центр 15-45;

v  «Гаряча лінія» Координаційного центру з надання правової допомоги 0-800-213-103;

v  Оперативна лінія Національної поліції України 102;

                      Чому діти стають жертвами булінгу? Психологи визначають декілька                                                 

                                                              основних причин:

 *  Занижена самооцінка. Навіть якщо дитина виявляє її через нарцисизм, надмірну відкритість, зверхність.

* Домашня атмосфера. Дуже часто жертвами булінгу стають діти, яких вдома принижують, знецінюють, ображають, Або є родини, де дитину звикли жаліти - нещасна, хвора, росте без батька... Школа і садок - каталізатор домашніх проблем. Тож, якщо дитина звикла отримати більше уваги до себе, поблажність батьків, коли вона бідна і нещасна, то вона буде створювати навколо себе таку ж атмосферу і в школі.

* Атмосфера в класі. Бувають колективи, створені самостійно або руками вчителя, в яких є дитина-агресор. Вона свідомо шукає слабшого, використовує його як грушу для биття, вирівнюючи свій психологічний стан.

                Що робити батькам

* У першу чергу заспокойтесь, і тільки після цього починайте розмову з дитиною.

* Дайте відчути, що ви поруч, готові підтримати та допомогти, вислухати та захистити.

* Запевніть дитину, що ви не звинувачуєте її у тому, що відбувається, і вона може говорити відверто.

* Пам ятайте, що дитині може бути неприємно говорити на цю тему, вона вразлива у цей момент. Будьте терплячими та делікатними.

* Спробуйте  з ясувати все, що зможете, проти не повторюйте ті ж самі запитання по декілька разів, допитуючись.

* Запропонуйте подумати, які дії допоможуть дитині почуватися у більшій безпеці зараз (наприклад, бути певний час ближче до дорослих, не залишатися після уроків тощо).

* Розкажить дитині, що немає нічого поганого у тому, щоб повідомити про агресивну поведінку щодо когось учителю або друзям. Поясніть різницю між "пліткуванням" та "піклуванням" про своє життя чи життя друга.

* Спитайте, яка саме ваша допомога буде корисра дитині, вислухайте уважно. Можливо ви запропонуєте свій варіант. Це допоможе розробити спільну стратегію змін.

* Памятайте, що ситуації фізичного насилля потребують негайного втручання з боку батьків та візит до школи.

* Спільно з дитиною шукайте нові способи реагування на ситуацію булінгу.

* Обговоріть, до кого по допомогу дитина може звертатися у школі: до шкільного психолога, вчителів, адміністрації, дорослих учнів, охорони батьків інших дітей.

* Важливо усвідомити, чому саме дитина потрапила у ситуацію булінгу. Рукомендуємо з цим звернутися до дитячого психолога.

* Підтримайте свою дитину у налагодженні дружніх стосунків з однолітками.

* Поясніть дитині, що зміни будуть відбуватися поступово, проте весь цей час вона може розраховувати на вашу підтримку.

                    Як допомогти дитині-агресору

Дитині, яка булить інших, увага та допомога потрібна не менше, ніж тій, яка страждає від булінгу. Якщо ваша дитина - агресор, радимо:

* Відверто поговоріть з дитиною про те, що відбувається, з ясуйте як вона ставиться до своїх дій і як реагують інші діти. Ви можете почути, що "всі так роблять", або "він заслуговує на це".

* Уважно вислухайте дитину і зосередьтеся на пошуку фактів, а не на своїх припущеннях.

* Не применшуйте серйозність ситуації такими кліше, як "хлопчикизавжди будуть хлопчиками" або "глазування, бійки та інші форми агресивної поведінки - просто дитячі жарти і цілком природна частина дитинства".

* Ретельно поясніть, які дії ви вважаєте переслідуванням інших. До них відносяться: цькування, образливі прізвиська, загрози фізичного насильства, залякування,  висміювання, коментарі з сексуальним підтекстом, бойкот іншої дитини або підбурювання до ігнорування, плітки, публічні приниження, штовхання, плювки, псування особистих речей, принизливі висловлювання або жести.

* Діти, які булять, заперечують  це так довго, яктільки можуть. Спокійно поясніть дитині, що її поведінка може завдати шкоди не тільки жертві, а й усім оточуючим. І щодалі це заходитиме, тим гірше булінг впливатиме на всіх учасників. 

* Дайте зрозуміти дитині, що агресивна поведінка є дуже серйозною проблемою, і ви не будете терпітиме в майбутньому. Чітко і наполегливо, але без гніву, попросіть дитину зупинити насильство.

* Скажіть дитині, що їй потрібна допомога, а тому ви тимчасово триватиме з вязок з учителями, щоб упевнитись - дитина намагається змінити ситуацію.

* Загрози і покарання не спрацюють. Можливо, на якийсь час це припинить булінг, та в перспективі це може тільки посилити агресію і невдоволення.

* Буде зайвим концентрувати увагу на відчуттях дитини, яку булять. Той, хто виявляє агресію, як правило відсторонюється від почуттів іншої людини.

* Агресивна поведінка та прояви насильства можуть вказувати на емоційні проблеми вашої дитини та розлади поведінки. Порадьтесь з дитячим психологом.

                                ЧОМУ ВАЖЛИВО ВЧАСНО ВІДРЕАГУВАТИ?

     Булінг впливає на всіх, хто бере в ньому участь або спостерігає, та має деструктивні наслідки в майбутньому житті.

                               ТІ, ХТО ПІДДАЮТЬСЯ БУЛІНГУ:

 * втрачають почуттяемоційної та фізичної безпеки, довіри до місця, у якому мають перебуватищодня;

 * відчують безпорадність і страх від постійної загрози. Булінг провокує тривожні та депресивні розлади, пригнічує імунітет, що підвищує вразливість до різних захворювань;

 * втручають повагу до себе. Страхи та невпевненість руйнують здатність до формування та підтримки стосунків з однолітками, що призводить до відчуття самотності;

 * втручають інтерес до різних форм активності та не можуть нормально навчатися. У деяких випадках можна простежити звязок між потерпанням від булінгу та розладами харчування (анорексії та булімїї), емоційної сфери  (депресіями та суїцидальною поведінкою).

                    ТІ, ХТО БУЛЯТЬ:

* частіше за інших потрапляють у ситуації, де проявляється насилля та порушуються закони;

* частіше беруть участь у бійках, причетні у вандалізмі, залучаються до ранніх статевих стосунків, мають досвід вживання алкоголю та наркотичних речовин.

                 ТІ, ХТО ВИМУШЕНІ СПОСТЕРІГАТИ:

* часто страждають від відчуття безпорадності, етичного конфлікту: втрутитись у ситуацію булінгу чи ж залишитись осторонь;

* потерпають від депресивних станів чи перезбудження, намагаються менше відвідувати школу.